Молоток «Кашкарова»

Молоток Кашкарова — інструмент призначений для визначення міцності ЗБВ, або монолітного залізобетону. Складається із змінного металевого стрижня з відомою міцністю (еталонний стрижень), індентора (кульки), склянки, пружини, корпусу з ручкою і головки. Згідно ГОСТ 22690-88 довжина молотка 300 мм, вага 0,9 кг Принцип дії: молотком наноситься удар по поверхні бетону. За допомогою кутового масштабу або вимірювальної лупи заміряється розмір відбитків, отриманих на бетоні і стержні. Знаючи міцність стрижня співвідношення діаметрів відбитків обчислюється міцність бетону.

Визначення міцності бетону еталонним молотком Кашкарова

Випробування молотком Кашкарова повинні виконуватися відповідно до ГОСТ 22690.2-77 (з 01.01.91 ГОСТ 22690-88). Метод застосуємо для визначення міцності бетону в діапазоні 5-50 МПа (50-500 кгс/см2).

У місцях випробування поверхню бетону конструкції повинна бути рівною без пор і раковин. При шорсткої поверхні та при наявності фарби вона зачищається металевою щіткою.

На підготовлену поверхню бетону наносять удар середньої сили.

Удар наносять перпендикулярно до поверхні випробовуваного. При цьому удар можна наносити самим еталонним молотком або звичайним молотком по голівці еталонного молотка.

В результаті удару одержують одночасно два відбитки: один на поверхні бетону, інший на еталонному металевому стрижні.

Після кожного удару еталонний металевий стрижень пересувають в отвір корпусу молотка не менше, ніж на 10 мм так, щоб відбитки розташовувалися на одній лінії.

Удари по бетону наносяться через листи копіювальної та білої папери.

Відбитки на папері і еталонному стержні вимірюються кутовим масштабом з точністю до 0,1 мм.

Для кожної виконаної серії відбитків одного місця виконують суму діаметрів всіх отриманих відбитків роздільно на бетоні і на еталонному стержні до їх відношення.

За непряму характеристику міцності бетону приймається середня величина відносини, виміряних відбитків в одному місці на бетоні і еталонному стрижні.

Міцність бетону на стиск на ділянці конструкції визначають за величиною непрямої характеристики, користуючись градуювальної залежності «відношення величин відбитків на бетоні та еталоні — міцність».

Визначення міцності бетону склерометром Шмідта

Міцність конструкцій з важкого бетону визначається склерометром з енергією удару 225 Дж (22,5 кгс·см).

Міцність тонкостінних конструкцій з легких бетонів визначається склерометром з енергією удару 75 Дж (7,5 кгс·см).

Прилад приводиться в робоче положення шляхом зняття блокування легким натисканням головки ударного стрижня, який повністю висувається з корпусу.

Ударним стрижнем натискають на точку поверхні бетону до тих пір, поки стрижень засунеться повністю в корпус приладу і станеться удар молота.

У момент удару прилад повинен бути встановлений строго перпендикулярно поверхні бетону.

У момент удару молот відскакує на певну відстань, переміщаючи за собою движок з градуювальної шкалою.
Положення движка на шкалі дає величину зворотного переміщення молота, що залежить від твердості випробовуваного бетону.

Для можливості фіксування відліку при вимірах, виконуваних в темних і важкодоступних місцях, до зняття приладу з точки виміру, потрібно заблокувати напрямний стрижень натисканням стопорної кнопки в корпусі приладу.
За графіком залежності міцності бетону, розташованого безпосередньо на корпусі приладу, визначають міцність бетону конструкції.